Прилетівши в аеропорт Китаю в Санья, вийшовши з літака не варто бігти вперед через рамки. Ліворуч від входу є автомати, до яких потрібно підійти, зняти свої відбитки пальців, отримати папірець і тільки потім йти далі. Мені пощастило, я це знав і майже одним з перших пройшов цю процедуру, тим часом за мною вишикувалася величезна черга тих, хто побіг вперед і кого розвернули. Після чого проходите паспортний контроль, отримуєте багаж, ідете до свого туроператора і до автобуса. Загалом, не рахуючи здачі відбитків, все як звично, як і в інших країнах. Вас привезуть у Ваш готель, з Вами піднімуться на ресепшен (На ресепшені говорять виключно китайською), Ви здаєте заставу, отримуєте ключ і вирушаєте відпочивати.
Наприкінці Вашого відпочинку вже не все так тривіально, як по приїзду.
Ви здаєте ключ, забираєте заставу, Вас відвозять в аеропорт (дорогою намагаючись впарити Вам щось, у моєму випадку намагалися продати лікувальні пластирі.) По приїзду в аеропорт починається веселощі.
В аеропорту дуже задушливо, і немає кондиціонерів. Запускають в аеропорт по одній людині, провівши по ній якоюсь паличкою і отримавши позитивну відповідь від другого працівника. Після чого Ви стоїте в черзі (сидіти майже немає де) для проходу в зал для отримання квитка і здачі багажу. По одній людині, перевіряючи паспорт, пропускають далі. Ви проводите свій багаж через стрічку, підходите до стійки реєстрації, даєте свій паспорт, здаєте багаж і чекаєте. Якщо Ви не курите, і у Вашому багажі немає сірників чи запальничок чи схожого на них, Вам сильно пощастило, Вам дають квиток і Ваш паспорт. Якщо у Вашому багажі є сірники чи запальничка чи щось схоже на це, представник аеропорту, тицяючи на Вас і Ваш багаж, гордо каже Вам “зазигака”. Перерив свою валізу, кажу немає там запальнички, її ще раз перевірили і відправили далі, після чого я отримав квиток і паспорт.
Пройшовши далі на рамки і догляд ручної поклажі, у хлопця, який ішов переді мною, стався конфуз. У нього невеликий рюкзачок з великою кількістю кишень, і оскільки він, вочевидь, курець, він застряг. Плюс рюкзак у нього заповнений технікою й одягом, що ускладнює по ньому лазити, перед рамкою він викинув 3 запальнички, які він сам знайшов, і пішов проходити рамку. Природно, його рюкзак, проїхавши стрічку, почув уже знайоме мені слово “зазигака”, і от тут він застряг, напевно, хвилин на 20, вони витрусили весь його рюкзак, забравши всі запальнички, забравши всі сірники, забравши вологі серветки (ймовірно зі спиртом), знову й знову проганяючи його рюкзак по стрічці, і вже почали нервувати і дивитися його паспорт та записувати щось у блокнотику, після чого і він уже почав нервувати… На щастя, все обійшлося, його пропустили далі.
Повернувшись у свою країну, пройшовши всі стандартні процедури, всі курці пішли шукати, у кого ж є запальничка, оскільки наш літак прибув один у цей час, їм було важко знайти когось із запальничкою)
А, і так, ніяких бізнес-залів і подібного там немає…
Усім вдалих подорожей.
Ваші відгуки